неофіційна веб-сторінка:
www.odolska.nm.ru
За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль...
Смуток відійде сльозою-
Вже не плачу за тобою,
В серці - заметіль...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця, -
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,-
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання...
Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш –
Спогадів нема...
Свою тугу відпускаю –
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця. –
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...
| головна | історія | дискографія | преса | фотогалерея |
А єдина осічка сталася у липні на «Слов’янському базарі» (Одеса — Саратов). Міжнародне журі вважало Одольську «білою вороною». «Так, голос сильний, з приємним тембром і запам’ятовується, але репертуар заслабкий», — говорили члени журі. Після такого вердикту багато хто складає «крильця», впадає в депресію. Тим більше образливо, що у багнети прийняли її власний твір — пісню «Божевільна».
Марину ж невдача тільки розохотила. Вона не припиняє писати. Експериментує, шукає свій стиль. Музичне агентство «Територія А» у всьому підтримує свою підопічну. Однак, її рішення їхати на конкурс у Чернівці було зустріто без ентузіазму. Втім, група підтримки у складі Олександра Бригинця та Анжеліки Рудницької супроводжували співачку всюди. Особливо переконливо вона виконала «Два перстені», поклавши на обидві лопатки своїх суперників і здобувши чергове Гран-прі.
Тепер Марина два тижні відпочиватиме з мамою і чотирирічним сином Микитою, котрі приїхали до неї з Кам’янця-Подільського. Гулятиме київськими парками і ловитиме останні погожі днинки. А далі Одольська засяде в студії за черговий альбом, який готує спільно з групою ГДР.
"День", №199, 17 жовтня 1998