неофіційна веб-сторінка:
www.odolska.nm.ru

Розлука

За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль...
Смуток відійде сльозою-
Вже не плачу за тобою,
В серці - заметіль...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця, -
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...

Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,-
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання...

Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш –
Спогадів нема...
Свою тугу відпускаю –
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця. –
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...

2005 - 2008, МУЗАНЯ, muzanya@ukr.net
Використання будь-яких матеріалів лише із посиланням на сайт.


Якщо ви хочете долучитися до створення української музичної енциклопедії - надсилайте матеріал про українських виконавців, який ви маєте.

 Перелік статтей

Марина Одольська: "Я - незвідана грань"

Ми радіємо перемогам Марини Одольської, пророкуємо їй велике майбутнє, посміхаємося при зустрічі... Так, Марина Одольська - суперцікава дівчина, але коли вона бачить перед собою диктофон, то стає небагатослівною і трохи замкненою. Що ж, наступне інтерв'ю доведеться запам'ятовувати, а поки що цілком жива розмова Сергія Ковальчука з Мариною.

— Марино, ти на сцені вже досить давно, але широкому загалу меломанів стала відома цього року і думаю, що, в основному, завдяки пісні "Твій літак" та перемогам на фестивалях "Пан+Пані", "Мелодія", "Море друзів-97". Проте твій найперший вдалий крок був ще на "Червоній Руті-95"...
— Так, то була моя перша велика перемога, я дуже прагнула здобути її і мені навіть довелося на деякий час пожертвувати найдорожчим.

— Найдорожче для тебе це...
— Мій син Микита. Я роблю все можливе, щоб він був щасливим і власне, свою кар'єру будую заради того, щоб у моєї дитини було все необхідне.

— Мені, як чоловікові, непросто зрозуміти материнські почуття, проте можна уявити наскільки тобі було важко розлучатися з маленьким сином майже на місяць. Одним словом, це подвиг з твого боку!
— Словами не передати, як я сумувала за Микитою і, коли повернулася з "Рути", радості моїй не було меж. Дякую своїй мамі, котра зрозуміла мене і допомогла.

Коли я вперше побачив Марину Одольську, то ще нічого про неї не знав. Проте відразу відчув, що вона - сильна жінка.
Сергій Територіальний

— Вже більше місяця ти мешкаєш у Києві. Ти вважаєш, що у провінції не можна зробити кар'єру?
— Поки що не можна. Звичайно, ти можеш співати все підряд по нічних клубах, у такий спосіб заробляючи на життя, але це вже не кар'єра. Крім того, у Хмельницькому я працювала фактично сама, мені допомагали різні люди, проте я відчувала себе самотньою у творчому плані. Не було професіоналів, котрі підказали б мені, що робити в тій чи іншій ситуації, все доводилося вирішувати самій. А в Києві мною опікується Мистецька агенція - "Територія А". На мене працює потужний колектив і я впевнена, що всі разом ми досягнемо бажаного результату.

— А який результат можна буде вважати бажаним?
— Я не хочу загадувати наперед. По-перше, мені треба визначитися, що співати. Раніше я співала все, пробувала себе в різних стилях, а потім зрозуміла, що такий шлях не вигідний ні для мене, ні для моїх продюсерів, взагалі, ні для кого. Далі так продовжувати - просто нерозумно. Адже я приїхала до Києва не тільки брати участь у численних концертах, а й вчитися. Збираюся вступати до Київського державного університету культури і мистецтв, мрію мати власного педагога з вокалу, композитора, аранжувальника, звукорежисера. Я - в пошуку.
По-друге, хочеться написати ще кілька таких пісень, як "Твій літак". Бо моє ім'я згадують, в основному, завдяки саме цій пісні. Власне, для того й вона була написана поетом Олександром Бригинцем та композитором Юрком Юрченком. Але "Твій літак" - пісня, котра відбулася. Вона вистрелила, вона - на слуху. Тепер потрібно створювати ще щось такого ж масштабу.

— У тебе є чудова пісня "Сумно мені". Чому б на неї не поставити?
— Так, я дійсно люблю цю пісню, але це ще не те, що я хочу. Тому робитиму із Сашком Стьогановим з "ВУЗВу" ремікс на цю пісню.

Маринка може швидко і якісно писатись у студії, але ніколи не робить цього. Кожну пісню їй треба пережити. По-іншому вона не працює.
Олександр Войтович

— Все ж таки, чого ти хочеш - збирати аншлаги на концертах чи працювати "на фахівця"?
— Хотілося б знайти компроміс. Думка фахівця для мене дуже важлива, бо моя публіка після будь-якого концерту скаже, що все було супер, а фахівці можуть бути голосом тих, кому я не сподобалась, я дуже їм за це дякую. З іншого боку, я маю виконувати речі, котрі подобаються публіці, бо саме концерти годують мене і мою сім'ю. Взагалі, це проблема всіх виконавців.

— Проте має ж бути якийсь вихід?
— Вихід класичний - потрібно завойовувати любов публіки, стати метром, а вже потім ти можеш творити все, що захочеш. Звичайно, має бути фінансова безпека, бо на ентузіазмові можна тільки починати, а розвиватися, думаю, що ні.

На концертах Марина Одольська дуже відповідальна - ніколи не запізнюється, ніколи не підводить і завжди робить те, що від неї вимагається.
Валерій Кулічкін

— Період твоєї популярності вже настав?
— Думаю, що ні. Мене знають, пісню "Твій літак" співають, але, коли порівняти мою популярність з популярністю Юрка Юрченка, то все стає зрозумілим. Головне - правильно відчувати своє реальне місце у житті. Наприклад, я дуже боюся "зіркової" хвороби...

— Ця хвороба існує досить давно. Чи є ліки проти неї?
— Кожного разу потрібно працювати так, ніби-то вперше виходиш на сцену. Я просто не маю права розчарувати моїх слухачів, якщо, звичайно, бажаю чогось досягнути у цьому житті.

— У зв'язку з цим, чи є у тебе живий приклад?
— Живий приклад - це щось на зразок кумира, кумири бувають у дитинстві. А я вже доросла людина, мені може подобатися пісня і це не означає, що співак, котрий її виконує, є моїм кумиром. У мене їх нема. Я намагаюся бути натуральною співачкою, з власною поведінкою на сцені, зі своїм макіяжем... Звичайно, це потребує серйозної роботи над іміджем, за участю фахівця стиліста, візажиста. Вже зараз я пробую співпрацювати з Надією Кудрявцевою.

У нас з Мариною - дружба, котру не зруйнують навіть любов'ю.
Юрко Юрченко

— У різних інтерв'ю з тобою розмова, в основному, точилася навколо теми "Червоної Рути", пісень "Біда", "Не знаю", "Сірий цісар". Ти ж ці твори більше не виконуєш, навіть не згадуєш про них, хоча деякі фахівці вважають, що саме вони є твоєю візитівкою.
— Журналісти, фахівці, котрі працюють в арт-роковому жанрі, слухають ці старі пісні і кажуть: супер, це для твого голосу! Але ж вони просто не чули іншого! Той же Євтушенко з "Галасу", коли почув мої нові пісні, сказав, що це просто клас, що вони набагато кращі за ті, що я робила у Хмельницькому. Тому всім захисникам моїх старих пісень раджу послухати те, що я роблю зараз, із Сашком Стьогановим. Тоді нехай порівнюють, що краще.

— Що ж, це залишимо для слухачів. А читачам що ти пропонуєш?
— Помандрувати ще раз зі мною, Ю.Юрченком та О.Бригинцем "Твоїм літаком".

Сергій Ковальчук, "Музичний тиждень". 1997 рік