Марина Одольская: "Модно быть не таким, как все"

неофіційна веб-сторінка:
www.odolska.nm.ru

Розлука

За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль...
Смуток відійде сльозою-
Вже не плачу за тобою,
В серці - заметіль...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця, -
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...

Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,-
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання...

Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш –
Спогадів нема...
Свою тугу відпускаю –
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця. –
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...